Роками нас вчать, що смітити — це погано. Але парадокс в тому, що, навіть якщо ми викидаємо обгортку від цукерки в смітник, потім вона потрапляє на сміттєзвалище. А вони часто є несанкціонованими. Таким чином ми не засмічуємо вулиці, але продовжуємо засмічувати планету.

Чим небезпечні такі сміттєзвалища, і що буде, якщо не почати зменшувати їх кількість та площі шляхом сортування вторсировини, розповідає доцент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, кандидат географічних наук Ірина Барна.

Які є види відходів? Давайте розбиратись разом.

“Людські потреби дуже часто збільшуються через вплив трендів, сформованих соціумом. Як наслідок, Земля вкрита павутиною виробництв, на яких сировина трансформується у продукцію. Звісно, існування фабрик та заводів є невід’ємною умовою існування та розвитку суспільства. Результатом чого є відходи споживання, яке зазвичай ми називаємо сміттям, а внаслідок функціонування виробництв – відходи виробництв, або промислові відходи.

Загалом всі відходи можуть бути у 3 фазових станах: твердому, рідкому, газоподібному (газуватому). В залежності від виду сировини, залученої у виробничий процес, та особливостей технологічного процесу в навколишнє середовище відповідно потрапляють тверді промислові відходи, стоки і викиди. Населення також продукує тверді побутові відходи, стоки і викиди”, – пояснює Ірина Барна.

Чому потрібно сортувати сміття?

Проте, частка сировини у вилучених природних ресурсах, за оцінками різних вчених, сягає лише 5-15%. Решта ж йдуть на сміттєзвалища.

“Всі види полігонів, де накопичуються відходи виробництва і відходи споживання, є загрозою для довкілля і людей з кількох причин.
1) вилучають з обігу певні площі земель;
2) під впливом атмосферних опадів розчинні компоненти перетворюються на інфільтрат, який проникає вглиб (за умови необлаштованого, нелегального, несанкціонованого сміттєзвалища). А це становить потенційну небезпеку якості води у водоносних горизонтах, які стають непридатними до споживання;
3) серед відходів є частина таких компонентів, які здатні реагувати з атмосферним киснем, тобто горіти, а відтак, змінювати в гірший бік компонентний склад повітря. Це провокує екозалежні хвороби (дихальних шляхів, шкірних покривів), руйнацію листкової поверхні рослин і т.ін.”, – зауважує Ірина Барна.

Тому очевидною стає необхідність зменшення кількості відходів.

З січня 2018 року ЗУ «Про відходи» українців зобов’язали сортувати сміття, оскільки технічно набагато простіше обробити та переробити відходи саме за різними їх видами. Навіть у випадку необхідності захоронення їх як остаточного «розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів» (ЗУ «Про відходи»).